огривок

ОГРИ́ВОК, вка, ч., розм. Коротко підрізана грива;

// жарт. Волосся, чуприна.

Ще подив його не минув, як Олена.. міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула.., мов добрий дядько (Гончар, Таврія, 1952, 224).

Значення в інших словниках

1. огривок — огри́вок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. огривок — -вка, ч., розм. Коротко підрізана грива. || жарт. Волосся, чуприна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огривок — ОГРИ́ВОК, вка, ч., розм. Коротко підрізана грива. Триматися за огривок; // жарт. Волосся, чуприна. Ще подив його не минув, як Олена .. міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула.., мов добрий дядько (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. огривок — ГРИ́ВА (довге волосся на шиї та хребті деяких тварин), ГИ́ЧКА діал.; ОГРИ́ВОК розм. (коротко підстрижена); ЗАГРИ́ВОК (нижня частина такого волосся в коня). Коня звати Метеор. Він увесь золотий — від гриви до хвоста (Ю. Яновський); (Куць:) Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка).  Словник синонімів української мови