огірковий
ОГІРКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до огіро́к.
Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву (Довж., Зач. Десна, 1957, 465);
На огірковій плантації вже порались чотири молодиці (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 81).
Словник української мови (СУМ-11)