одежинка
ОДЕ́ЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до оде́жи́на.
— Ліпше було би посправляти яку одежинку на діти (Март., Тв., 1954, 156);
Брати повискакували з хати в одних тільки сорочках і зостались на світі без копійчини, одежинки і шматка хліба (Стор., І, 1957, 51);
*Образно. Прийшла зима. Летять сніжинки і стелять ковдри по землі. Вдяглись у білі одежинки зайці великі та малі (Забіла, У.. світ, 1960, 53).
Словник української мови (СУМ-11)