одержаний
ОДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оде́ржати.
— У мене було ще в кишені кілька гульденів, одержаних за продаж годинника (Фр., IV, 1950, 288);
Бригадир мовчки подав хлопцеві одержаного вранці листа (Ю. Янов., II, 1954, 138);
// оде́ржано, безос. присудк. сл.
26 червня в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Тют., Вир, 1964, 275).
Словник української мови (СУМ-11)