одержимість

ОДЕРЖИ́МІСТЬ, мості, ж. Абстр. ім. до одержи́мий.

Їм [героям п’єси К. Чапека "Рур"] властиві.. готовність до самопожертви, одержимість ідеєю і водночас фатальні помилки і прорахунки (Рад. літ-во, 3, 1964, 129);

Біля дзвінички перед юрбою з’являється Шабанов. Напружений до краю, пристрасний. В очах похмура одержимість (Довж., І, 1958, 118);

Отаку одержимість, таке горіння доводилось йому бачити в очах солдатів, які поруч з танками йшли в атаку (Собко, Срібний корабель, 1961, 187).

Значення в інших словниках

1. одержимість — одержи́мість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. одержимість — [одеиржим'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. одержимість — -мості, ж. Абстр. ім. до одержимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. одержимість — ОДЕРЖИ́МІСТЬ, мості, ж. Властивість за знач. одержи́мий 1. Їм [героям п'єси К. Чапека “Рур”] властиві .. готовність до самопожертви, одержимість ідеєю і водночас фатальні помилки і прорахунки (з наук. літ.); Біля дзвінички перед юрбою з'являється Шабанов.  Словник української мови у 20 томах