однобортний
ОДНОБО́РТНИЙ, а, е. Який має гудзики по краю лише одного борта, а петельки — другого і застібається так, що одна пола майже не заходить за другу.
Поважний чоловік в однобортній тужурці з срібними паровозиками в петличках.. розгладив борідку (Смолич, Світанок.., 1953, 85);
Вони [технологи] носили однобортний довгий чорний мундир з високим червоним коміром (Бурл., Напередодні, 1956, 61).
Словник української мови (СУМ-11)