одновалентний
ОДНОВАЛЕ́НТНИЙ, а, е, хім. Здатний зв’язувати один атом водню.
Якщо атом елемента приєднує або заміщає один атом водню — елемент одновалентний. Хлор у сполуці з воднем — одновалентний (Хімія, 7, 1956, 66).
Словник української мови (СУМ-11)