одноманітність
ОДНОМАНІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. одномані́тний.
Я знов удома. Знов та сама одноманітність.., все те саме (Коб., III, 1956, 100);
Стражеско такої думки, що серце у мене значно поправилось, що на мене тепер погано впливає одноманітність клінічного життя, брак повітря і вражень (Коцюб., III, 1956, 455);
Просторі степи захоплювали своєю невиміряною силою безмежжя, часом навіть лякали.. одноманітністю рівнинного пейзажу (Ле, Право.., 1957, 5).
Словник української мови (СУМ-11)