Словник української мови в 11 томах

одноповерховий

ОДНОПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має один поверх; з одним поверхом.

На схилі гори утопають в зелені садів невеликі одноповерхові будинки (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. одноповерховий — одноповерхо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. одноповерховий — заст. одноповерхий, -а, -е. Який має один поверх; з одним поверхом. Одноповерхова будівля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одноповерховий — ОДНОПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має один поверх; з одним поверхом. На схилі гори утопають в зелені садів невеликі одноповерхові будинки (О. Корнійчук).  Словник української мови у 20 томах
  4. одноповерховий — Одноповерхо́вий і однопове́рхий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)