однотонно
ОДНОТО́ННО. Присл. до одното́нний¹ 1.
Меценат і двоє його почесних гостей розмовляють межи собою, Меценат трохи зниженим голосом, Префект рівно, однотонно і трохи недбало (Л. Укр., III, 1952, 447);
Ледь чутно лепече берізка, та за хлівом однотонно хурчать млинки (Мушк., Серце.., 1962, 290).
Словник української мови (СУМ-11)