одр
ОДР, а́, ч., заст., уроч. Ліжко, постіль.
Юрба хвилюється і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 183).
На сме́ртнім одрі́:
а) при смерті;
б) мертвий.
Художник протисся в натовпі до його дому і нищечком, причаївшись поміж людьми, змалював поета на смертнім одрі (Ільч., Серце жде, 1939, 38).
Словник української мови (СУМ-11)