одушевити —
одушеви́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
одушевити —
ОДУШЕВИ́ТИ див. одушевля́ти.
Словник української мови у 20 томах
одушевити —
НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил.
Словник синонімів української мови