одушевлятися

ОДУШЕВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОДУШЕВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. одушевля́ться; док., рідко. Те саме, що одухотворя́тися.

В хвилях, вільних від обов’язків шкільних, виходжу далеко в поля, ліси, одушевляючись весняними красотами (У. Кравч., Вибр., 1958, 450);

Не може [Славко] одушевлятися загальною справою (Март., Тв., 1954, 366).

Значення в інших словниках

1. одушевлятися — одушевля́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. одушевлятися — ОДУШЕВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОДУШЕВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. одушевля́ться; док., рідко. Те саме, що одухотворя́тися. В хвилях, вільних від обов'язків шкільних, виходжу далеко в поля, ліси...  Словник української мови у 20 томах
3. одушевлятися — НАДИХА́ТИСЯ (НАДИ́ХУВАТИСЯ) чим і без додатка (відчувати приплив душевного піднесення під впливом чого-небудь, перейматися натхненням), ОКРИЛЯ́ТИСЯ (ОКРИ́ЛЮВАТИСЯ) без додатка, підсил., ОДУХОТВОРЯ́ТИСЯ книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИСЯ заст.  Словник синонімів української мови