означування

ОЗНА́ЧУВАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. озна́чувати 2.

І тут на дні недоладно зчеплених слів є вірне почуття, що краса є щось приємне для нас, але поза тим яке ж баламутство, яка пуста гра загальниками — означування одного неясного двома неясними! (Фр., XVI, 1955, 294).

Значення в інших словниках

1. означування — озна́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. означування — -я, с., діал. Дія за знач. означувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. означування — ОЗНА́ЧУВАННЯ, я, с., зах. Дія за знач. озна́чувати. І тут на дні недоладно зчеплених слів є вірне почуття, що краса є щось приємне для нас, але поза тим яке ж баламутство, яка пуста гра загальниками – означування одного неясного двома неясними! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах