Словник української мови в 11 томах

ознобляти

ОЗНОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗНОБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. ознобля́ть; док., перех.

1. діал. Застуджувати.

2. рідко. Охолоджувати, остуджувати (тіло).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ознобляти — ознобля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ознобляти — -яю, -яєш, недок., ознобити, -блю, -биш; мн. озноблять; док., перех. 1》 діал. Застуджувати. 2》 рідко. Охолоджувати, остуджувати (тіло).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ознобляти — ОЗНОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗНОБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. ознобля́ть; док., кого, що. 1. діал. Застуджувати. 2. рідко. Охолоджувати, остуджувати (тіло).  Словник української мови у 20 томах
  4. ознобляти — ЗАСТУДИ́ТИ (застудою спричинити яку-небудь хворобу), ПРОСТУДИ́ТИ рідше, ОСТУДИ́ТИ, ОЗНОБИ́ТИ діал., ПЕРЕСТУДИ́ТИ діал.; ПРОТЯГТИ́ (ПРОТЯГНУ́ТИ), ПРОДУ́ТИ розм. (протягом, крізним вітром). — Недок.  Словник синонімів української мови