озонований
ОЗОНО́ВАНИЙ, а, е. Насичений озоном.
Дух свіжого чаю мішався з озонованим повітрям (Коцюб., І, 1955, 317);
Дмитро Іванович сперся на підвіконня відчиненого вікна, вдихав у себе озоноване вечірнє гірське повітря (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 216).
Словник української мови (СУМ-11)