Словник української мови в 11 томах

ойроти

ОЙРО́ТИ, ів, мн. (одн. ойро́т, а, ч.; ойро́тка, и, ж.). Тюркська народність, що живе у верхній частині Алтаю в межах Ойротської автономної області.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ойроти — -ів, мн. (одн. ойрот, -а, ч.; ойротка, -и, ж.). Тюркська народність, що живе у верхній частині Алтаю в межах Ойротської автономної області.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ойроти — ОЙРО́ТИ, ів, мн. (одн. ойро́т, а, ч.; ойро́тка, и, ж.). Тюркська народність, що живе у верхній частині Алтаю.  Словник української мови у 20 томах
  3. ойроти — Група монгольських племен у пн.-зх. частині Монголії, в Калмикії (Росія) та Китаї; кочові племена, займаються кочовим випасом худоби; частина о. (калмики) перейшла на осілий спосіб життя; мова ойротська.  Універсальний словник-енциклопедія