оказіональний

ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий.

Оказіональними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 412).

Значення в інших словниках

1. оказіональний — оказіона́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. оказіональний — -а, -е. Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оказіональний — ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий. Оказіональними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. оказіональний — ВИПАДКО́ВИЙ (який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу), ПРИНАГІ́ДНИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ книжн.; ШАЛЕ́НИЙ розм. (про кулю, снаряд і т. ін. — який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь).  Словник синонімів української мови