оклецькуватий
ОКЛЕ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, діал.
1. Невисокий, але кремезний; присадкуватий (про людину).
Оклецькуватий писар з якутів зітхав, протираючи очі (Граб., III, 1960, 92).
2. Короткий і товстий.
Оклецькуватий палець.
Словник української мови (СУМ-11)