окомір

ОКОМІ́Р, у, ч.

1. Визначення якихось розмірів (довжини чого-небудь, відстані і т. ін.) на око, без приладів.

— На двісті кроків б’ю петлюрівців з нагана. Побажаю: падай, падай, падай! Падає. Завжди. Майже не цілюсь. — Окомір точний (Довж., І, 1958, 187);

Внизу, біля ковшів, біля виливниць і злитків, працюють люди, і життя їхнє.. великою мірою залежить від роботи Зої. Отже, спокій і витримка, окомір і цілковита точність руху майже така, як у ту мить, коли натискаєш на спуск рушниці (Собко, Біле полум’я, 1952, 136).

2. Здатність до такого визначення.

Візерунок був точний, геометричний і багатокольоровий. Він вимагав і окоміру, і смаку (Тулуб, В степу.., 1964, 174).

Значення в інших словниках

1. окомір — окомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. окомір — -у, ч. 1》 Визначення якихось розмірів (довжини чого-небудь, відстані і т. ін.) на око, без приладів. 2》 Здатність до такого визначення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окомір — ОКОМІ́Р, у, ч. 1. Визначення якихось розмірів (довжини чого-небудь, відстані і т. ін.) на око, без приладів. – Майже не цілюсь. – Окомір точний (О. Довженко); Внизу, біля ковшів, біля виливниць і злитків, працюють люди, і життя їхнє ..  Словник української мови у 20 томах