оконфузитися
ОКОНФУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док., розм. Відчути зніяковіння, збентеження, набратися сорому; осоромитися.
Розмова з ним вимагала великої обережності, і Ольга, власне, думала, як відповісти йому, щоб самій не оконфузитись (Вільде, Сестри.., 1958, 518).
Словник української мови (СУМ-11)