окультизм
ОКУЛЬТИ́ЗМ, у, ч. Містичне вчення, що визнає можливість безпосередніх зносин з потойбічним світом.
Тільки один шурин, Володимир Антонович, має трохи природного розуму, та й той уже повністю втопив у теософії і окультизмі (Стельмах, І, 1962, 282);
Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію, окультизм, теософію й інші "науки", що сприяють єднанню реального і загробного світів (Мист., 3, 1961, 34).
Словник української мови (СУМ-11)