окультуреність
ОКУЛЬТУ́РЕНІСТЬ, ності, ж., с. г. Рівень або стан обробітку поля, угіддя і т. д.
Велике значення в боротьбі з шкідниками та хворобами [льону] має висока окультуреність поля (Ол. та ефір. культ., 1956, 110).
Словник української мови (СУМ-11)