окутаний

ОКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оку́тати.

Окутаний двома ковдрами Петреску смачно спав, коли до нього підійшов вартовий (Галан, Гори.., 1956, 79);

Перед очима Багрича постало окутане димами Бреслау (Дмит., Обпалені.., 1962, 177);

Маленьке сільце Босівка. Невеличкі біленькі хатки його, окутані садками та левадами, розбіглись по пригорку (Коцюб., І, 1955, 436).

Значення в інших словниках

1. окутаний — оку́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окутаний — [оукутанией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. окутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окутаний — ОКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оку́тати. Окутаний двома ковдрами Петреску смачно спав, коли до нього підійшов вартовий (Я. Галан); Перед очима Багрича постало окутане димами Бреслау (Л. Дмитерко); Маленьке сільце Босівка.  Словник української мови у 20 томах