окільцьований
ОКІЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окільцюва́ти.
Між ученими всіх країн існує домовленість, що кожне знайдене кільце має бути повернуте в країну, де була окільцьована пташка (Веч. Київ, 26.III 1958, 2).
Словник української мови (СУМ-11)