Словник української мови в 11 томах

омах

О́МАХ, у, ч., рідко. Спалах, язик (полум’я, вогню).

*Образно. Безсмертний стяг — злітає над світами Високий омах чистого вогню! (Бажан, Вибр., 1940, 111);

На устах знайомих усмішка тепліє, від радісних видінь в цей час, коли зорі вогненний омах змиває з обрію нічну холодну тінь (Мур., Багаття, 1940, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. омах — о́мах іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. омах — -у, ч., рідко. Спалах, язик (полум'я, вогню).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омах — О́МАХ, у, ч., рідко. Спалах, язик полум'я. Його [гігантського варана] язик схожий на омахи полум'я, тож і назвали тварину драконом (із журн.); * Образно. На устах знайомих усмішка тепліє, від радісних видінь в цей час, коли зорі вогненний омах змиває з обрію нічну холодну тінь (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  4. омах — Омах, -ху м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами. Полт. у.  Словник української мови Грінченка