Словник української мови в 11 томах

омеблювання

ОМЕБЛЮВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. омеблюва́ти.

2. рідко. Меблі, обстановка.

Стіл і стілець доповнюють омеблювання (Коцюб., III, 1956, 145).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. омеблювання — омеблюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. омеблювання — -я, с. 1》 Дія за знач. омеблювати. 2》 рідко. Меблі, обстановка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омеблювання — ОМЕБЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. омеблюва́ти. 2. рідко. Меблі, обстановка. Стіл і стілець доповнюють омеблювання (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  4. омеблювання — МЕ́БЛІ (предмети обстановки квартири, кімнати тощо), УМЕБЛЮВА́ННЯ (ОМЕБЛЮВА́ННЯ), МЕ́БЛЯ розм., ПОСТАНО́ВА діал. До вечора вона по-своєму переставляла меблі, змінювала на свій смак обстановку кімнат (І. Микитенко); Кімната у квартирі Ріхарда Галле.  Словник синонімів української мови