омолодження
ОМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. омолоди́ти і омолоди́тися.
Він помітно схуд, а схудлість надала вигляду омолодження (Ле, Міжгір’я, 1953, 496);
Вічно молодий, невмираючий на нашій планеті вітер, він линутиме, як вісник оновлення й омолодження (Загреб., День.., 1964, 92);
Якщо дорослі дерева дають слабкий приріст.., то треба робити легке омолодження крони (Веч. Київ, 29. III 1968, 4).
Словник української мови (СУМ-11)