омочений
ОМО́ЧЕНИЙ, а, е, книжн., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до омочи́ти.
Росте незміряна любов — ..До стогону бездольної юрби, До реготу сваволі навісної, До нив, степів, омочених плачем (Стар., Поет. тв., 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)