опак

ОПА́К, у, ч.

1. Сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду.

2. збірн. Гончарні вироби з такої глини.

Значення в інших словниках

1. опак — опа́к іменник чоловічого роду сорт білої глини; вироби з такої глини  Орфографічний словник української мови
2. опак — I -у, ч. 1》 Сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду. 2》 збірн. Гончарні вироби з такої глини. II присл., діал. 1》 Назад. 2》 Навпаки, навиворіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опак — Білоглина  Словник чужослів Павло Штепа
4. опак — ОПА́К, у, ч. 1. Сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду. 2. збірн. Гончарні вироби з такої глини.  Словник української мови у 20 томах
5. опак — опак, опаки назад, навпаки; отак  Словник застарілих та маловживаних слів
6. опак — опа́к (від лат. opacus – темний, густий, непрозорий) 1. Сорт білої глини, що її використовують для виготовлення посуду. 2. Білі гончарні вироби, схожі на тонкий фаянс.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. опак — Опак нар. 1) Назадъ. 2) Навыворотъ, наоборотъ.  Словник української мови Грінченка