Словник української мови в 11 томах

опарканення

ОПАРКА́НЕННЯ, я, с., діал. Огорожа.

Ніби розлетілось якесь високе опарканення, що моє особисте відділяло від решти світу… (Вільде, Пов. і опов., 1949, 32).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. опарканення — опарка́нення іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. опарканення — -я, с., діал. Огорожа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опарканення — ОПАРКА́НЕННЯ, я, с., діал. Огорожа. Ніби розлетілось якесь високе опарканення, що моє особисте відділяло від решти світу... (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  4. опарканення — ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал.  Словник синонімів української мови