оперовий
ОПЕРО́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що о́перний.
Повертаюся до зали оперового театру, де вже пройшов антракт і знов погасло світло (Ю. Янов., II, 1958, 21);
Петров і Гулак-Артемовський завдяки Михайлові Глінці швидко зросли в першокласних оперових співаків (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 39).
Словник української мови (СУМ-11)