Словник української мови в 11 томах

оплодень

О́ПЛОДЕНЬ, дня, ч., бот. Частина плоду рослини, що оточує насіння.

Залежність розвитку оплодня від розвитку в ньому насіння має місце у рослин різних систематичних груп (Бот. ж., X, 3, 1953, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оплодень — о́плодень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. оплодень — -дня, ч., бот. Частина плоду рослини, що оточує насіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оплодень — О́ПЛОДЕНЬ, дня, ч., бот. Частина плоду рослини, що оточує насіння. Звичайно оплодень має 3 шари (інколи 2): зовнішній, внутрішній, середній (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах