оповз

О́ПОВЗ, у, ч., Геол., розм. Те саме, що зсув 3.

*У порівн. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та — ближче — крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (Гончар, III, 1959, 434).

Значення в інших словниках

1. оповз — о́повз іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оповз — -у, ч., геол., розм. Те саме, що зсув 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оповз — О́ПОВЗ, у, ч., розм. Те саме, що зсув 3. * У порівн. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та – ближче – крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. оповз — ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси.  Словник синонімів української мови