Словник української мови в 11 томах

оповістити

ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оповістити — оповісти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оповістити — див. оповіщати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  5. оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся.  Словник української мови Грінченка