опублікований

ОПУБЛІКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опублікува́ти.

4 збірники моїх новел, видані "Видавничою Спілкою", обнімають усі мої опубліковані досі новели (Коцюб., III, 1956, 287);

Великий поет України Шевченко перший свій опублікований твір почав з рядків про Дніпро (Рильський, III, 1956, 26);

// опубліко́вано, безос. присудк. сл.

Лише порівняно недавно опубліковано ряд досліджень, присвячених ролі продуктів життєдіяльності рослин у живій природі (Наука.., 5, 1960, 37).

Значення в інших словниках

1. опублікований — опубліко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. опублікований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опублікувати. || опубліковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опублікований — ОПУБЛІКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опублікува́ти. 4 збірники моїх новел, видані “Видавничою Спілкою”, обнімають усі мої опубліковані досі новели (М. Коцюбинський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. опублікований — Опубліко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)