опущення

ОПУ́ЩЕННЯ, я, с.

1. мед. Зміщення вниз якого-небудь органа.

Слабкість м’язів черевного преса може призвести до опущення внутрішніх органів (Фіз. вихов., 1954, 13).

2. діал. Стан за знач. опу́щений 2.

Навістить він і стіни тюремні, і всякі нори муки та насилля людей над людьми, а скінчить тим, що.. згине десь у бідності, самоті та опущенню на якімось піддашшю (Фр., І, 1955, 236).

Значення в інших словниках

1. опущення — опу́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. опущення — -я, с. 1》 мед. Зміщення вниз якого-небудь органа. Опущення матки — стан, коли матка розташована нижче спінальної площини, але не виходить із статевої щілини навіть при натужуванні. 2》 діал. Стан за знач. опущений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опущення — ОПУ́ЩЕННЯ, я, с. 1. мед. Зміщення вниз якого-небудь органа. Слабкість м'язів черевного преса може призвести до опущення внутрішніх органів (з навч. літ.). 2. діал. Стан за знач. опу́щений...  Словник української мови у 20 томах