оранжево

ОРА́НЖЕВО. Присл. до ора́нжевий.

По сріблястому од полинів і віниччя схилу яру горіли червоно й оранжево кущі глоду (Ю. Янов., Мир, 1956, 166).

Значення в інших словниках

1. оранжево — ора́нжево прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. оранжево — Присл. до оранжевий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оранжево — ОРА́НЖЕВО. Присл. до ора́нжевий. По сріблястому од полинів і віниччя схилу яру горіли червоно й оранжево кущі глоду (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах