оранжерейний
ОРАНЖЕРЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до оранжере́я.
Оранжерейний цех.
2. Вирощений в оранжереї.
Все те місце було заросле зеленим деревом, заставлене по квітниках оранжерейними вазонами (Н.-Лев., І, 1956, 162);
Оранжерейна рослина;
// Який водиться в оранжереях.
Оранжерейна попелиця.
3. перен. Який захищає від труднощів, випробувань, боротьби.
Оранжерейні умови виховання;
// Ізольований від труднощів, випробувань, боротьби.
Ліна вперше по-справжньому відчула.., що починає жити повноцінним, а не рослинним, не оранжерейним життям (Гончар, Тронка, 1963, 259).
Словник української мови (СУМ-11)