орбітний

ОРБІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що орбітальний.

Землі хода в своїм орбітнім колі Тоді з’єдналась в свисті завірюх В один порив, в одну жадобу волі (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 13).

Значення в інших словниках

1. орбітний — орбі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. орбітний — -а, -е. Те саме, що орбітальний. Орбітний покажчик — в антропології – процентне відношення висоти орбіти ока людини до її ширини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орбітний — ОРБІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що орбіта́льний. Землі хода в своїм орбітнім колі Тоді з'єдналась в свисті завірюх В один порив, в одну жадобу волі (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах