Словник української мови в 11 томах

ордината

ОРДИНА́ТА, и, ж. В геометрії — одне з двох (трьох) чисел, що визначають положення точки на площині відносно прямокутної системи координат.

Нехай задана функція двох незалежних змінних. Її геометричним образом, або.. її графіком, називається геометричне місце точок, абсциси і ординати яких є значеннями незалежних змінних (Курс мат. анал., II, 1956, 12).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ордината — ордина́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ордината — -и, ж. В геометрії – одне з двох (трьох) чисел, що визначають положення точки на площині (у просторі) відносно прямокутної системи координат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ордината — ОРДИНА́ТА, и, ж. В геометрії – одне з двох (трьох) чисел, що визначають положення точки на площині відносно прямокутної системи координат. Нехай задана функція двох незалежних змінних. Її геометричним образом, або ..  Словник української мови у 20 томах
  4. ордината — ордина́та (від лат. ordinatus – упорядкований) назва одного з чисел, що визначають положення точки на площині або у просторі відносно даної прямокутної системи координат.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ордината — Друга координата точки в декартовій системі координат на площині; вісь ординат — зазвичай вісь OY: див. абсциса.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. ордината — Ордина́та, -ти, -ті; -на́ти, -на́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)