Словник української мови в 11 томах

ординаторський

ОРДИНА́ТОРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до ордина́тор.

2. у знач. ім. ордина́торська, кої, ж. Кімната для ординаторів у медичних закладах.

Галина Степанівна вийшла з палати. Треба було в ординаторській заповнити деякі історії хвороб (Коп., Земля.., 1957, 96).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ординаторський — ордина́торський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ординаторський — -а, -е. 1》 Прикм. до ординатор. 2》 у знач. ім. ординаторська, -кої, ж. Кімната для ординаторів у медичних закладах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ординаторський — ОРДИНА́ТОРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ордина́тор. Ординаторська практика. 2. у знач. ім. ордина́торська, кої, ж. Робоча кімната лікарів у медичних закладах. Галина Степанівна вийшла з палати. Треба було в ординаторській заповнити деякі історії хвороб (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. ординаторський — Ордина́торський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)