Словник української мови в 11 томах

орнітоз

ОРНІТО́З, у, ч. Інфекційне захворювання, переносниками якого є птахи.

У Радянському Союзі, як і в багатьох країнах світу, встановлено, що головним джерелом зараження людей орнітозом є напівдикі голуби (Наука.., 7, 1968, 45).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. орнітоз — орніто́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. орнітоз — -у, ч., вет., мед. Вірусне захворювання птахів, заразне для людей і тварин; пситакоз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орнітоз — ОРНІТО́З, у, ч. Інфекційне захворювання, переносниками якого є птахи. Встановлено, що головним джерелом зараження людей орнітозом є напівдикі голуби (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. орнітоз — орніто́з [від грец. όρνις (όρνιθος) – птах] гостре інфекційне захворювання, яке передається людині від інфікованих птахів, супроводиться явищами загальної інтоксикації та ураженням легень.  Словник іншомовних слів Мельничука