освітлений
ОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освітли́ти.
Освітлена місяцем шхуна стояла непорушно на водній поверхні (Трубл., Шхуна.., 1940, 57);
Будинок армії і флоту був декорований і освітлений (Ю. Янов., II, 1958, 119);
*Образно. Один з них, наймолодший, оглянувся назад, в бік України, з тим особливим почуттям.., яке переживають раз у житті юнаки, освітлені високою ідеєю визволення (Довж., І, 1958, 135);
// осві́тлено, безос. присудк. сл.
Увесь краєвид було освітлено радісними вогнями (Полт., Повість.., 1960, 870).
2. у знач. прикм. Який світиться, має освітлення.
Гуральня блищала рядом освітлених вікон (Коцюб., II, 1955, 90).
Словник української мови (СУМ-11)