осередочок

ОСЕРЕ́ДОЧОК, чка, ч. Зменш. до осере́док 2, 4, 7.

Між уликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки (Н.-Лев., II, 1956, 262).

Значення в інших словниках

1. осередочок — осере́дочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. осередочок — -чка, ч. Зменш. до осередок 2), 4), 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осередочок — ОСЕРЕ́ДОЧОК, чка, ч. Зменш. до осере́док 2, 4, 7. Між уликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки (І. Нечуй-Левицький); Жакліна мовчки перевірила кожний осередочок клемника в електрошафі .. Вона знайшла місце, де пробивав електрострум (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах