осилити —
Перемогти, Роздумавши, хотів я осилити себе. [Звн 378]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
осилити —
оси́лити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
осилити —
див. осилювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осилити —
ОСИ́ЛИТИ див. оси́лювати.
Словник української мови у 20 томах
осилити —
ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм.
Словник синонімів української мови