оскард
ОСКА́РД, а, ч., рідко. Те саме, що ки́рка.
Дід Сербиченко.. сів з оскардом насікати камінь до млина (Ю. Янов., Мир, 1956, 230);
Оскардами не лише зрубують навар в котлах, — дізнався Оверко, — а також тешуть дикий камінь (Горд., II, 1959, 113).
Словник української мови (СУМ-11)