Словник української мови в 11 томах

осклений

ОСКЛЕ́НИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оскли́ти.

Там стояла крита осклена повозка та й блищала на сонці (Март., Тв., 1954, 256).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. осклений — оскле́ний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. осклений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до осклити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осклений — ОСКЛЕ́НИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до оскли́ти. Там стояла крита осклена повозка та й блищала на сонці (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах