осмиканий

ОСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осми́кати.

Нова повітка.., осмиканий, огребений стіжок свіжого сіна (Л. Янов., І, 1959, 406).

Значення в інших словниках

1. осмиканий — осми́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осмиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осмикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмиканий — ОСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осми́кати; // у знач. прикм. Нова повітка.., осмиканий, огребений стіжок свіжого сіна (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах