осокоровий
ОСОКО́РОВИЙ, а, е. Прикм. до осокі́р.
Під ногами в неї гомонів арик, говірким потоком освіжаючи коріння осокорової алеї вулиці (Ле, Міжгір’я, 1953, 306);
Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла (Вирган, В розп. літа, 1959, 183).
Словник української мови (СУМ-11)